Намалюй…
(мрії в день народження)
Намалюй мені сніг. Так давно я не бачив зими.
Зобрази завірюху, а може й окремі сніжинки.
Намалюй мені день, де щасливі й окрилені ми,
Де в пориві шаленому не контролюємо вчинки.
Натягни полотно на мольберті близької зими,
В руки пензель візьми і пройдися по ньому мазками.
Ти зумієш, мабуть, - лиш не бійся, лише розпочни:
Намалюй той місток, що проляже у часі між нами.
Я по ньому прийду у весну крізь зими заметіль,
Залишивши образи позаду, обійму Тебе.
Біля Твого тепла я забуду і холод, і біль -
Намалюй ту зорю, що до Тебе мене проведе...
Троянди
(подарунок для Тебе в мій день народження)
Сонце щоразу все швидше і швидше заходить,
Сердиться вітер нестримний не знати на кого,
Хмарами сірими греблю на небі городить:
Осінь з дощами несе День народження мого.
Зріжу останні троянди минулого літа,
І з теплом свого серця Тобі подарую,
Хай Тобі нагадають ці квіти,
Як кохаю Тебе, як без Тебе сумую.
Пелюстки цих троянд хай не в’януть ніколи
Розцвітають в душі навіть в люті морози.
Тебе сумніву голочка жодна не вколе –
І веселку на небі породжують грози.
Сніг пройде, замете він сліди Твоїх кроків.
Та дорогу до Тебе я все ж відшукаю...
Твої руки я ніжно візьму в свої руки. А поки
З Днем народження сам я себе привітаю...
